Симптоми захворювання цукрового діабету

Перші відчуття людини при підвищенні цукру в крові (гіперглікемії) можуть варіювати в залежності від кількості та тривалості процесу, а також від індивідуальних реакцій кожної людини. Ось деякі ранні симптоми та відчуття, які можуть вказувати на підвищення цукру в крові:

Сильна спрага та підвищене споживання рідини: Підвищений рівень цукру в крові може викликати сильну спрагу, оскільки організм намагається вивести надлишок цукру через сечу.

Часте сечовиділення: Підвищений цукор в крові може призвести до збільшення сечовипускання, оскільки нирки намагаються видалити зайвий цукор. Підвищена потреба в сечовипусканні, особливо вночі.

Сухість рота: Підвищений цукор в крові може спричиняти відчуття сухості в роті і дискомфорту.

Підвищений апетит: Постійний голод та бажання їсти, навіть після прийому їжі.

Ваго Втрата: Незважаючи на підвищений апетит, може спостерігатися ваго втрата без вираженого об'єктивного пояснення.

Збільшена втома: Сонливість та слабкість. Постійна втома, сонливість та втрата енергії.

Проблеми з очима: Деякі люди можуть помічати проблеми зі зрошенням склери, розмитість зору або інші зміни в зорі.

Зниження уваги: Млосність та нездатність зосередитися. Підвищений рівень цукру в крові може впливати на функції мозку та концентрацію.

Слабкість: Гіперглікемія може викликати відчуття слабкості та загальне нездужання.

Інфекції шкіри: Повільне заживлення ран, виразки або інші проблеми зі шкірою.

Якщо ви відчуваєте ці симптоми, особливо якщо це відбувається систематично, важливо звернутися до лікаря для проведення тестів на цукровий діабет та діагностики.

Чому виникає хвороба та різновиди діабету

Процес, що контролює рівень цукру крові, включає в себе гормон інсулін, який виробляється підшлунковою залозою. Цукровий діабет є хронічним захворюванням, яке виникає, коли рівень цукру (глюкози) в крові підвищується понад норму.

Є два основних типи цукрового діабету: тип 1 і тип 2.

Тип 1: Цей тип діабету зазвичай розвивається у дитячому віці або у молоді. Виникає внаслідок того, що підшлункова залоза не виробляє достатньо інсуліну, гормону, який необхідний для перетворення цукру (глюкози) на енергію.

Діабет 1-го типу є аутоімунним захворюванням, при якому імунна система організму помиляється та атакує клітини підшлункової залози, що виробляють інсулін. Це призводить до того, що організм не може виробляти інсулін, і людям з діабетом 1-го типу потрібно вводити інсулін для контролю рівня цукру в крові. Симптоми діабету 1-го типу можуть розвиватися дуже швидко.

Тип 2: Цей тип діабету зазвичай розвивається у дорослих, але може виникнути у будь-якому віці. Діабет 2-го типу зазвичай виникає тоді, коли клітини тіла стають менш чутливими до дії інсуліну (це називається інсулінорезистентність).

Поступово підшлункова залоза не може виробляти достатню кількість інсуліну, щоб покрити потреби організму в ньому. Людям з діабетом 2-го типу може бути потрібне лікування таблетками, інсуліном або змінами в стилі життя. У випадку діабету 2-го типу симптоми можуть розвиватися повільно та менш яскраво.

Є також інші форми, такі як гестаційний діабет (який розвивається у вагітних жінок) та рідкісні генетично зумовлені види.

Для точної діагностики та розрізнення типу діабету лікар зазвичай використовує кров'яні аналізи, такі як вимірювання рівня глюкози в крові, а також тести, що визначають наявність антитіл, які свідчать про аутоімунний характер діабету 1-го типу. Лікар також може здійснити оцінку медичної історії, симптомів та ризиків, щоб визначити тип діабету.

Розрізняти діабет 1-го і 2-го типу може бути важливим, оскільки ці два типи діабету вимагають різних методів лікування. Важливо надати медичному фахівцю всю необхідну інформацію та пройти необхідні дослідження для правильної діагностики і розрізнення між цими двома типами діабету.

Сприяють розвитку захворювання також генетичні фактори. Існують генетичні підвищені ризики розвитку діабету, і якщо ви маєте родинну історію цієї хвороби, то ваш ризик може бути більшим.

Сприяючі фактори стилю життя: Неправильне харчування, недостатня фізична активність, надмірна вага і стрес можуть сприяти розвитку цукрового діабету.

Інші фактори: Деякі інші медичні стані, такі як синдром полікістозних яєчників, можуть також збільшувати ризик розвитку діабету.

Важливо зауважити, що цукровий діабет може бути керованим та контрольованим правильним лікуванням, дієтою, фізичною активністю і регулярним моніторингом рівня цукру в крові. Тому важливо вести здоровий спосіб життя і звертати увагу на своє здоров'я, щоб зменшити ризик розвитку цукрового діабету і контролювати його, якщо він вже виник.

Недіагностований або неконтрольований цукровий діабет може призвести до серйозних ускладнень, таких як проблеми зі судинами, очима, нирками та інші.

Група ризику захворювання

Група ризику для розвитку цукрового діабету включає осіб, які мають певні фактори,що збільшують ймовірність виникнення цього захворювання. Ось деякі з основних факторів ризику:

Сімейна історія: Якщо у вашої родини є історія діабету, особливо близьких родичів (батьків, братів, сестер), то ваш ризик розвитку цукрового діабету збільшується.

Вік: Ризик розвитку діабету зростає з віком. Діабет 2-го типу частіше розвивається після 45 років, хоча він може виникнути в будь-якому віці.

Надмірна вага і ожиріння: Надмірна вага і ожиріння сильно збільшують ризик розвитку діабету 2-го типу. Це пов'язано з інсулінорезистентністю, коли клітини стають менш чутливими до інсуліну.

Малорухливий спосіб життя: Фізична неактивність сприяє надмірній вазі та інсулінорезистентності. Регулярна фізична активність може допомогти знизити ризик діабету.

Надмірне споживання цукру та простих вуглеводів: Дієта, багата на вуглеводи, особливо прості вуглеводи та цукор, може сприяти розвитку діабету.

Гіпертонія: Підвищений кров'яний тиск може бути фактором ризику для діабету.

Синдром полікістозних яєчників: Це розлад жіночої репродуктивної системи, який може збільшити ризик розвитку діабету 2-го типу.

Етнічність: Деякі етнічні групи, такі як афроамериканці, індіанці-американці, індійці та інші, мають підвищений ризик розвитку діабету.

Стрес та депресія: Стрес і депресія можуть впливати на ризик розвитку діабету через вплив на гормональний фон та споживання їжі.

Запам'ятайте, що наявність факторів ризику не означає обов'язкового розвитку діабету, і багато з цих факторів можна контролювати або зменшити шляхом змін в стилі життя, таких як правильна дієта, фізична активність і збереження здорової ваги. Якщо у вас є фактори ризику, важливо регулярно відвідувати лікаря для моніторингу та дотримання рекомендацій щодо здорового способу життя.

Перебіг хвороби та ускладнення

Перебіг цукрового діабету може бути різним у кожної людини і залежить від кількох факторів, включаючи тип діабету, дотримання лікування та контролю цукру в крові, спосіб життя, спадковість та інше. Ось загальний опис можливих перебігів цукрового діабету:

Діабет 1-го типу: Діабет 1-го типу зазвичай розвивається раптово та потребує постійного введення інсуліну для контролю рівня цукру в крові. Люди з діабетом 1-го типу повинні вживати інсулін кілька разів на день або використовувати інсуліновий насос. Правильний контроль цукру в крові та дотримання дієти є важливими для попередження ускладнень.

Діабет 2-го типу: Діабет 2-го типу може розвиватися поступово та зазвичай пов'язаний з надмірною вагою, нездоровим способом життям та генетичними факторами. У деяких випадках, особливо на ранніх стадіях, контроль рівня цукру в крові може бути досягнутий за допомогою змін в харчуванні, фізичній активності та, можливо, пероральних препаратів для зниження цукру в крові. Однак з часом більшість людей з діабетом 2-го типу може потребувати інсулін або інші ліки для контролю цукру в крові.

Ускладнення: У довгостроковому перебігу цукрового діабету можуть розвиватися ускладнення, такі як проблеми з очима (діабетична ретинопатія), нирками (діабетична нефропатія), нервовою системою (діабетична нейропатія), серцем і судинами (серцева недостатність, інфаркти, інсульти) та інші. Такі ускладнення можуть виникнути при неадекватному контролі цукру в крові.

Чи виліковний діабет

На сьогоднішній день цукровий діабет є хронічним захворюванням, яке, як правило, не піддається повному вилікуванню. Проте з правильним лікуванням, контролем рівня цукру в крові та змінами у способі життя, люди з цукровим діабетом можуть досягти стабільного стану та підтримувати нормальний рівень цукру в крові протягом довгого періоду часу. Це може допомогти попередити чи зменшити ризик ускладнень, пов'язаних з діабетом.

Лікування цукрового діабету може включати в себе наступні підходи:

Дієта: Контроль рівня цукру в крові може досягатися через здорове харчування, зменшення споживання цукру та вуглеводів, та правильний розподіл прийому їжі протягом дня.

Фізична активність: Регулярна фізична активність допомагає підтримувати нормальний рівень цукру в крові, підвищує чутливість до інсуліну та сприяє збереженню здоров'я серця та судин.

Ліки: Деякі люди з цукровим діабетом можуть потребувати ліків для контролю рівня цукру в крові. Інсулін або інші пероральні ліки можуть призначатися лікарем залежно від типу діабету та інших факторів.

Моніторинг: Регулярний моніторинг рівня цукру в крові є важливим для контролю діабету та адаптації лікування відповідно до потреб.

Відвідування лікаря: Регулярні консультації з лікарем, зокрема з ендокринологом, допомагають відстежувати стан здоров'я та внести необхідні зміни в лікування.

Хоча діабет не піддається повністю вилікуванню, правильний підхід та дотримання рекомендацій можуть допомогти людям з цукровим діабетом жити активним та здоровим життям і запобігти ускладненням.

Як визначити рівень цукру крові

Рівень цукру в крові зазвичай вимірюється за допомогою глюкометра. Глюкометр - це портативний прилад, який використовує краплю вашої крові для вимірювання рівня глюкози. Процедура включає в себе проколювання шкіри (зазвичай на пальці) та нанесення краплі крові на тест-смужку глюкометра.

Результат вимірюється в міліграмах глюкози на децилітр крові (mg/dL) або мілімолях на літр крові (mmol/L), залежно від того, в якій країні ви знаходитесь. В нашій країні зазвичай вимір йде у мілімолях. При вимірюванні нормальний рівень цукру в крові в мілімолях на літр (ммоль/л) на натщесерце (на голодний шлунок) для дорослих без діабету зазвичай становить приблизно від 3,9 до 5,6 ммоль/л.

Звідси видно, що рівень цукру в крові менше ніж 3,9 ммоль/л може вважатися низьким, а значення вище 5,6 ммоль/л може бути підвищеним та свідчити про підвищений ризик розвитку цукрового діабету або інших глікемічних порушень.

Нормальні рівні глюкози в крові можуть варіюватися в залежності від часу доби та інших факторів, але зазвичай вони знаходяться в межах визначених медичними стандартами.

Діагноз цукрового діабету, зазвичай, встановлюється, коли рівень цукру в крові в мілімолях на літр (ммоль/л) перевищує певні критичні значення. Зазвичай ці значення включають:

Натщесерце(на голодний шлунок): Діагноз діабету може бути встановлений, якщо рівень цукру в крові на голодний шлунок становить 7,0 ммоль/л або вище.

Після прийому їжі (глюкозотолерантний тест): Діагноз також може бути встановлений, якщо рівень цукру в крові через 2 години після прийому глюкози становить 11,1 ммоль/л або вище.

Ці значення відповідають діагнозу цукрового діабету. Однак важливо знати, що для точного діагнозу і подальшого лікування важливо звернутися до лікаря або медичного фахівця для проведення необхідних тестів та оцінки вашого стану здоров'я. Діагноз і лікування діабету мають бути проведені лікарем або ендокринологом.

Перша долікарська допомога при підозрі на напад

Якщо ви чи інша людина має підозру на гіпоглікемію (напад низького рівня цукру в крові) або гіперглікемію (напад високого рівня цукру в крові) у зв'язку з цукровим діабетом, важливо діяти швидко та відповідно. Ось кілька кроків для надання першої долікарської допомоги:

При підозрі на гіперглікемію (високий рівень цукру в крові):

Якщо є підозра на гіперглікемію, зверніться до лікаря або медичної служби для отримання консультації та допомоги.

Відпочинок і гідратація: Людина може потребувати відпочинку та більшого споживання води, щоб допомогти знизити рівень цукру в крові.

Введення інсуліну (за потреби): Якщо це вказано лікарем і згідно з інструкціями, людина може ввести інсулін для зниження рівня цукру в крові.

Будьте уважні: Рівень цукру в крові може падати у хворих на цукровий діабет, зокрема в хворих на діабет 1-го та 2-го типу, які приймають ліки для зниження цукру або інсулін. Ось деякі ситуації та фактори, які можуть призвести до падіння рівня цукру в крові:

Надмірне фізичне навантаження: Інтенсивна фізична активність може спричинити падіння рівня цукру в крові, оскільки м'язи споживають цукор як джерело енергії.

Недостатнє харчування: Пропускання їжі або недостатнє споживання їжі може призвести до голоду та падіння рівня цукру в крові.

Зменшення дози інсуліну або ліків: Якщо людина з діабетом зменшить дозу інсуліну або пероральних ліків для зниження цукру в крові без відповідної консультації з лікарем, це може призвести до гіпоглікемії (низького рівня цукру в крові).

Алкоголь: Споживання алкоголю може спричинити падіння рівня цукру в крові, особливо, якщо це поєднується з недостатнім харчуванням.

Деякі ліки: Деякі ліки, які використовуються для лікування інших захворювань, можуть впливати на рівень цукру в крові.

Стрес або емоційне напруження: Сильний стрес або емоційне напруження може вплинути на рівень цукру в крові.

Інші медичні стани: Деякі інші медичні стани, такі як недостатність надниркових залоз або панкреатит, можуть впливати на рівень цукру в крові.

Падіння рівня цукру в крові може бути небезпечним станом, і важливо швидко вжити заходів для підвищення рівня цукру, особливо при гіпоглікемії. Якщо у вас є цукровий діабет або ви маєте ризик гіпоглікемії, слідкуйте за рівнем цукру в крові та дотримуйтеся рекомендацій свого лікаря щодо лікування та профілактики.

При підозрі на гіпоглікемію (низький рівень цукру в крові):

Дайте цукор: Дайте людині з діабетом джерело глюкози, наприклад, кубик цукру, цукерку або глюкозу в рідкій формі. Це може допомогти підняти рівень цукру в крові.

Почекайте: Дайте людині час для того, щоб цукор підвищився. Слідкуйте за станом і реакцією.

Зауважте, що гіпоглікемія може статися в будь-який момент, і люди з цукровим діабетом повинні бути готові до реагування в разі необхідності.

Зверніться за медичною допомогою: Якщо стан погіршується або не покращується після надання глюкози, негайно зверніться за медичною допомогою. Гіпоглікемія може вимагати подальшого лікування лікарями.

Важливо пам'ятати, що реакція на низький або високий рівень цукру в крові може бути індивідуальною. У деяких випадках це може бути надзвичайно небезпечним станом, і важливо швидко звернутися до медичної допомоги.

Якщо ви або хтось інший має цукровий діабет, завжди слідкуйте за рівнем цукру в крові, дотримуйтесь рекомендацій лікаря та майте при собі необхідні медикаменти та заходи для врегулювання рівня цукру в крові в разі потреби.

Чи можна людині з діабетом вживати цукор та вуглеводи взагалі

Людям з цукровим діабетом, особливо з діабетом 2-го типу, важливо обмежувати споживання цукру та вуглеводів та контролювати їх рівень у харчуванні. Однак це не означає, що вони повинні повністю виключити цукор і вуглеводи зі свого раціону. Раціон для людей з діабетом повинен бути збалансованим та відповідати їхнім потребам у енергії та харчових речовинах.

Ось кілька основних рекомендацій щодо харчування для людей з цукровим діабетом:

Контроль розміру порцій: Важливо вимірювати та контролювати розмір порцій, оскільки великі порції можуть підвищити рівень цукру в крові.

Вибір комплексних вуглеводів: Вживайте переважно комплексні вуглеводи, такі як цільні зернові, овочі та фрукти, над простими цукрами.

Моніторинг глікемічного індексу: Важливо знати глікемічний індекс різних продуктів, який вказує на вплив їжі на рівень цукру в крові. Споживання продуктів з низьким глікемічним індексом може допомогти зберегти стабільний рівень цукру в крові.

Споживання білка та здорових жирів: Включайте в раціон білок та здорові жири, такі як омега-3 жирні кислоти, які допомагають контролювати апетит та рівень цукру в крові.

Розподіл прийому їжі: Розподіляйте їжу на декілька невеликих прийомів їжі протягом дня, щоб уникнути гострого підвищення рівня цукру в крові.

Моніторинг рівня цукру в крові: Регулярно вимірюйте рівень цукру в крові, щоб контролювати ефективність дієти та лікування.

Важливо проконсультуватися з лікарем або ліцензованим дієтологом, якщо ви маєте діабет, щоб розробити індивідуальний план харчування, який відповідає вашим потребам та рівню активності. Налагодження здорового харчування та раціону допоможе контролювати рівень цукру в крові та підтримувати загальне здоров'я.

Чи можлива профілактика діабету

Пам'ятайте, що профілактика діабету 1-го типу неможлива, оскільки цей тип діабету зазвичай є аутоімунним і розвивається незалежно від факторів ризику. Однак профілактика цукрового діабету 2-го типу є реальною, і здоровий спосіб життя є ключем до зниження ризику.

Здоровий спосіб життя, який включає: Раціональне харчування, обмеження споживання цукру та насичених жирів, а також збагачення раціону овочами, фруктами, олією рослинного походження та злаками може допомогти підтримувати нормальний рівень цукру в крові.

Фізична активність: Регулярна фізична активність сприяє підтримці нормального вагового статусу та покращенню чутливості до інсуліну.

Уникнення негативних звичок: Відмова від куріння та обмеження споживання алкоголю можуть підтримувати здоровий стан.

Контроль ваги: Збереження нормального вагового статусу або зниження зайвої ваги може значно зменшити ризик розвитку цукрового діабету.

Регулярний моніторинг: Люди з високим ризиком розвитку діабету можуть здійснювати регулярний моніторинг рівня цукру в крові та відвідувати лікаря для оцінки стану здоров'я.

Генетична спадковість: Якщо у вас є сімейна історія цукрового діабету, ви повинні бути уважними та звертати увагу на свій ризик. Генетика може впливати на схильність до цього захворювання.

Регулярні медичні огляди: Регулярні візити до лікаря або ендокринолога допомагають вчасно виявляти ознаки переддіабету і приймати заходи для попередження розвитку цукрового діабету.

Якщо у вас є питання або ви маєте підвищений ризик розвитку діабету, консультуйтеся з лікарем або фахівцем з ендокринології для індивідуальних порад і рекомендацій.