Радикуліт - найпоширеніші симптоми

Основні симптоми радикуліту зазвичай пов'язані з подразненням або ураженням спинного мозку.

Сильний біль вздовж шляху ураженого нерва. Це може бути гострий, різкий біль, який може випромінювати вздовж ноги або руки, від хребта до ступні або кисті.

Страждання від оніміння, поколювання, "мурашок" або відчуття слабкості ураженої ділянки тіла.

Можлива втрата сили у м'язах, які забезпечують рухи, які контролюються ураженим нервом.

Можлива втрата чутливості, особливо в районі, який іннервується ураженим нервом.

Уражений нерв може спричинити обмеження руху та дискомфорт під час руху.

Може відбуватися ослаблення фізіологічних рефлексів, що контролюються ураженим нервом.

Симптоми радикуліту можуть бути різними в залежності від того, який нерв порушено та на якому рівні хребта відбувається ураження.

Причини появи і розвитку хвороби

Радикуліт виникає через ущільнення, стиск або запалення нервового кореня хребта. Це може бути спричинене різними чинниками та станами. Основні причини та механізми появи радикуліту включають наступне:

Коли м'яке ядро міжхребцевого диска виступає за межі свого звичайного місця або протікає через пошкоджений або стиснутий диск, це може стискати нервовий корінь і викликати радикуліт.

Спондильоз: Це зношення хребта, що може призводити до звуження каналу хребта (стеноз) та стискання нервових коренів.

Пошкодження хребта або дисків внаслідок травми, наприклад, аварії, падіння або ушкодження спини під час спортивних занять.

Спондилолістез: Це випадання одного хребця на інший, що може призвести до стиснення нервових коренів.

Аномалії у будові хребта, які можуть стискати нервові корені або спинний мозок.

Запальні процеси, такі як артрит або інші хребтові захворювання, можуть спричиняти запалення нервових коренів.

Шийний (грудний, поперековий) остеохондроз: Дегенеративні зміни в хребті можуть викликати стискання нервових коренів у різних частинах хребта.

Переохолодження або перетягування м'язів спини: Деякі тимчасові фактори, такі як різкі рухи або неправильне піднімання важкого вантажу, можуть призвести до радикуліту.

Гіпертрофія фасції (синдром фасціального стиснення): Поглиблення та згущення фасції (сполучної тканини, що оточує м'язи та нерви) може сприяти стисненню нервових структур.

Важливо виявити основну причину радикуліту для ефективного лікування та попередження подальших ускладнень.

Ризикові фактори появи захворювання

Люди з хребтовою колоною проблем: Особи з попередніми проблемами хребта, такими як остеохондроз, спондильоз, грижі диска та інші хребтові захворювання, мають підвищений ризик розвитку радикуліту.

Поширення віку: Ризик радикуліту збільшується з віком, оскільки структури хребта піддаються зносу та дегенерації з часом.

Надмірна вага та недостатність фізичної активності: Люди з надмірною вагою або недостатньою фізичною активністю мають підвищений ризик розвитку радикуліту.

Генетична схильність: Якщо в вашій сім'ї були випадки радикуліту або інших хребтових захворювань, у вас може бути підвищений ризик.

Робота та стиль життя: Люди, які проводять багато часу в сидячому положенні або займаються важкою фізичною працею, можуть бути в групі ризику.

Постійні навантаження на спину: Особи, які регулярно піднімають важкі предмети або виконують дії, що надають додатковий тиск на спину, можуть мати підвищений ризик.

Неправильна постава: Люди з неправильною поставою або поганим узгодженням тіла можуть створювати додаткове навантаження на хребет та сприяти розвитку радикуліту.

Куріння: Це може призвести до погіршення кровообігу та швидкій дегенерації міжхребцевих дисків, що може сприяти розвитку радикуліту.

Стрес та психоемоційний стан: Психоемоційні фактори можуть впливати на м'язи, тонус та готовність організму боротися з запаленням та болем.

Розуміння цих ризикових факторів може сприяти попередженню радикуліту шляхом збереження здоров'я хребта та прийняття правильних життєвих звичок.

Як відрізнити радикуліт від інших захворювань хребта

Радикуліт є конкретним станом, який виникає внаслідок ущільнення, стискання або запалення нервового кореня хребта. Хоча симптоми можуть бути схожі на інші захворювання хребта, існує кілька особливих ознак, які відрізняють радикуліт від інших станів:

Розподіл болю та оніміння вздовж нерву: Одним із ключових симптомів радикуліту є гострий біль, який випромінює вздовж шляху ураженого нерву. Цей біль може бути відчутний вздовж ноги або руки, залежно від того, який нерв уражений.

Зміни чутливості та рухомі функції: Радикуліт може спричинити оніміння, мурашки, а також втрату чутливості та слабкість у м'язах, які контролюються ураженим нервом.

Погіршення симптомів при кашлі чи чханні: Симптоми радикуліту можуть загострюватися при збільшенні тиску в спинний канал, наприклад, під час кашлю, чхання або напруження.

Тимчасові заходи для полегшення стану

Перша долікарняна допомога при підозрі на радикуліт спрямована на зменшення болю, запобігання подальшому пошкодженню та полегшення стану пацієнта.

Забезпечте спокій та уникнення навантажень на спину. Уникайте піднімання важких предметів та дій, що можуть погіршити стан.

Прийом протизапальних лікарських засобів, які можуть допомогти зменшити біль та запалення, наприклад, ібупрофен або ацетамінофен. Проте перед прийомом будь-яких ліків слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Докласти лід або холодний компрес на уражену область для зменшення запалення та болю. Проводьте процедуру протягом 15-20 хвилин кілька разів на день.

Спробуйте знайти позу, яка полегшить біль та дискомфорт.

Розгляньте виконання легких розслаблюючих вправ та розтяжок для полегшення напруги та спазмів м'язів.

Компресійний бандаж: Використовуйте спеціальний компресійний бандаж, який може надати підтримку ураженій області та полегшити біль.

Необхідно звернутися до лікаря: Щоб точно визначити наявність радикуліту та відрізнити його від інших хребтових захворювань, важливо провести вичерпний медичний огляд, включаючи обстеження, оцінку симптомів та інші діагностичні процедури, наприклад, комп'ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ). Тільки лікар може зробити точний діагноз та назначити відповідне лікування.